Відкрита репетиція "Маруся Чурай"

Кожен народ має свого героя та свій головний міф. У цьому герої відображається душа нації, її біль та любов. Ми запрошуємо вас на відкриту репетиціі майбутньої вистави "Маруся Чурай" за мотивами роману Ліни Костенко.
Напівлегендарна українська співачка-поет, часів Богдана Хмельницького – так описує Марусю Чурай Вікіпедія. Воїн вірності, сама земля, що співає про жіночу долю та честь, так визначаємо її ми. Як вражаюче, що за часів слави козацтва, піку мужності та сили – саме тендітна дівчина-поет стає головним героєм України.
Кажуть, що Маруся Чурай – вічна жертва. Кажуть, що треба голосно кричати і доводити, що ти маєш рацію. Але наша героїня вибирає тихий шлях – не жити без кохання. А кохання завжди гине від зради. І нічого із цим зробити неможливо. Ми можемо нескінченно виносити на громадський суд свою душу, вчинки та рішення, але хто судить, як не ми самі?
Наразі саме цей твір, як ніколи актуальний та важливий,адже  він веде до головного - людина без любові гине, а людина, що залишилася вірною собі, завжди несе спокій.


В українській мові є два слова для позначення любові - любов та кохання. Коханням ми називаємо щось інтимне, пристрасне, особисте,  зрозуміле лише двом. А от Любов - це те, що поєднує людську душу із самим життям. Любити можна свою країну, каву чи собаку, природу, Бога - це наче невидима матерія, що поєднує все навкруги.  Сьогодні хочеться поговорити саме про Любов.   В перші дні, ще під вибухамими, ми стали  зустрічатись на репетиції Марусі Чурай. Тоді  ми відкрили, що все, що ми робимо, все за що тримаємось і чим рятуємося - це надія, що до Любові можна дістатися. Через страх, відчай, через біль і втрату будь-якого сенсу, є надія дістатись любові.

В багатьох мовах слово «згадати» - означає наблизити, повернути щось до серця. Вважаємо, що саме згадати свою особисту зустріч із любов’ю і є шлях наближення миру.